Головне тістечко Португалії
Published at 09 Jul 2026
Ви безперечно знаєте про головний кулінарний десерт Португалії - тістечка паштел-де-ната або просто - “паштелки”. Їх високо оцінив сам Євген Клопотенко, нахвалює Кеті Перрі, а щоденні черги з сотень туристів до знаменитої паштеларії на Белені - одна з візитівок Лісабона. В цьому відео я розкажу, які історичні події вплинули на те, що паштел став тим, чим є зараз. А саме - культовим десертом. Рецепт корзинок хрусткого тіста з начинкою із заварного крему - винахід монахів з монастиря Жеронімуш. За легендою, паштелки вигадали, коли намагалися дати раду з зайвими яєчними жовтками. Бо білки йшли на “накрохмалювання одягу” хоча, насправді там немає крохмалю, а жовтки, відповідно, залишалися. Тож монахи придумали робити з них заварний крем і начиняти ним випічку. Але тривалий час ці смаколики залишалися десертом для “своїх”. І мали всі шанси такими і зостатися, якби не політика та громадянська війна у Португалії. Отже, це були так звані “Мігелістські війни” - протистояння між лібералами та консерваторами. Церква, очевидно, підтримала консерваторів, але ставка не зіграла. Ліберали перемогли. Після чого заходились наводити свої порядки і “трішки” мститися своїм ворогам, серед яких була і церква. Її позбавили привілеїв. Влада видала декрет про розпуск усіх релігійних орденів і націоналізацію їхнього майна. Тож у 1834 монахів ордену святого Єроніма “попросили” з монастиря Жеронімуш. Майно влада забрала, а приміщення віддали під сиротинець. Після таких реформ чимало монахів залишилися без роботи і засобів для існування. Але їм прийшов на допомогу португальський цукровий магнат, який мав біля Жеронімуша невеликий цукровий завод й запропонував ченцям продати йому рецепт тістечок. Ідея була проста - завдяки новому десерту продавати більше цукру. Монахи погодились і так до паштелок додалася фірмова цукрова пудра. Спершу десерти продавали прямо на виробництві. Але у 1837 підприємець прибудував до свого заводика ще одну будівлю, яка стала всім нині відомим закладом на Белені. Справа пішла настільки добре, що той в результаті відмовився від виробництва рафінаду й сконцентрував сили на десертах. Так постав бізнес, який ми нині знаємо як Fábrica de Pastéis de Belém. І саме 1837-й вважається офіційним стартом світової слави паштелок. До речі, це досі родинний бізнес. Нині ним керує вже 7-ме покоління нащадків Домінгуша Рафаела Алвеша - того самого цукрового магната. Оригінальний рецепт монахів досі тримається у секреті. Таємницю знають лише кілька людей: самі власники та головні майстри-кондитери, які випікають тістечка вручну за зачиненими дверима у спеціальному приміщенні. Колись, до речі, мені пощастило туди потрапити. Щодня сімейна пекарня виготовляє та продає близько 25 000 свіжих тістечок. Торгову марку "Pastéis de Belém" офіційно запатентовано, тому в усіх інших місцях (зокрема, і в Україні) ці тістечка називають просто "паштел-де-ната". Друзі, якщо вам цікаві ось такі короткі розповіді про Португалію, ставте лайки, поширюйте мій контент і по можливості підтримуйте цей мій проєкт через Buy me a coffee.