Відео - Португальська бруківка Калсада | WithPortugal - Нерухомість - ВНЖ - Еміграція - Консалтинг

Португальська бруківка Калсада

Published at 22 Jul 2026

Однією з візитівок Лісабону та всієї Португалії є її унікальна бруківка, яку місцеві називають calçada. Вона міцна, довговічна і дуже практична. Все це робить калсаду культовою настільки, що та навіть отримала персональний день народження. Сьогодні відзначать Dia Nacional do Calceteiro e da Calçada Portuguesa. Традиції бруківки в Португалії нараховують не одне тисячоліття - це вплив Риму. Активно мостили вулиці міст і в Середньовіччі (як араби, так і християни), а прискорила процес Доба великих відкриттів, коли в королівства з’явилися дійсно великі гроші, а у можновладців смак. Близько 1500 року король Мануел наказав мостити вулиці Лісабона. Причина - доволі екзотична. Королю з далеких країв привезли носорога і щоб тварина не йшла по багну, король придумав зробити йому бруківку. З поширенням карет і збільшенням їх вартості необхідність у бруківці зростала. Землетрус 1755 процес зупинив, але ненадовго. В часи маркіза Помбала будівництво кам’яних доріг розцвіло. Але все це була не Calçada. Точніше, не така, яку ми її знаємо. Калсаду в її теперішньому вигляді придумали у 1842. Автором винаходу став воєнний інженер генерал Eusébio Furtado. Пан Фуртаду був комендантом Castelo de São Jorge, який після завершення Громадянської війни залишався важливим військовим об’єктом. Роботи “за фахом” у генерала не було й він, щоб не нудьгувати, взявся за реконструкцію замку. Почати вирішив з того, що під ногами. Генерал був шанувальником Давнього Риму і подумав, що непогано б було відтворити старовинні мозаїки. Для цього були потрібні не гігантські каменюки, а ретельно оброблені камінчики правильної форми, щоб можна було викласти геометричні фігури. Результат всім сподобався і було ухвалене рішення масштабувати проєкт. Генералу доручили “зробити красиво” на площі Rossio - дон Еусебіу взявся за справу і розробив для площі спеціальний візерунок - Mar Largo, тобто "широке море", який відразу помічає кожен, хто там буває. Класична калсада - це поєднання світлого каменю (вапняку) і чорного (базальту). Видобували їх в кам’яному кар’єрі, який був на місці сучасного Parque Eduardo VII. Коли кар’єр вичерпався, його затопили і перетворили на міський ставок, тому якщо побачите на старовинних фото на місці парку човни - не дивуйтеся. Ставок існував до 1950-х, після чого його осушили та перетворили на всім добре відомий парк. Калсада дуже невибаглива. Дощі її не розмивають, а люди - лише утрамбовують. Загалом, доглядати за бруківкою також особливо не треба. Секрет калсади - простий. Спершу йде шар щебеню, щоб забезпечити жорсткість і дренаж, далі пісок. На пісок вже викладається калсада. Це робиться вручну - майстер обстукує кожен камінчик спеціальним молотком. При цьому ніякий клей чи цемент не потрібні. Це дає можливість розібрати калсаду в разі чого, а потім так само легко викласти знову. Якщо живете в Португалії, то бачили це багато разів. Камінчики просто збирають у спеціальні пластикові сумки чи купки, так і залишають на час ремонту, а потім все повертають “як було”. Друзі, якщо вам цікаві ось такі короткі розповіді про Португалію, ставте лайки, поширюйте мій контент і по можливості підтримуйте цей мій проєкт через Buy me a coffee.